Генератор договору франчайзингу

Цивільний кодекс знає договір комерційної концесії — глава 76, статті 1115–1129. Це і є те, що в житті називають франчайзингом. Документ, який складає ця сторінка, озаглавлено саме так, і в тексті слова «франчайзинг» немає жодного разу.

Це не формальність. За назвою «договір комерційної концесії» знаходять статті, і саме нею оперує суд. «Договір франчайзингу» — не інший договір, просто ім'я, яким не користується жодна норма.

ГКУ втратив чинність 28 серпня 2025 року. Раніше в його главі 36 був паралельний набір правил для комерційної концесії, і серед них — вимога державної реєстрації договору. Будь-який шаблон із інтернету, старший за кінець 2025 року, досі посилається на ці статті.

Тепер джерело одне — глава 76 Цивільного кодексу. Реєструвати договір не треба: частини 2–4 статті 1118, які цього вимагали, виключено ще у 2015 році.

Стаття 1122 частина 2: умова, за якою правоволоділець визначає ціну товару користувача або її верхню чи нижню межу, є нікчемною. Частина 3: умова, за якою користувач продає лише певній категорії покупців або лише покупцям на визначеній території, теж нікчемна.

Нікчемна означає, що вона не діє від самого початку і суд не потрібен, щоб її скасувати. Обидві є майже в кожному шаблоні іноземного походження. Тому форма їх не пропонує, а готовий договір прямо каже, що їх у ньому немає.

Стаття 1122 частина 1 називає чотири особливі умови, які встановлювати можна: ексклюзив території для користувача, заборона конкурувати з правоволодільцем, заборона брати аналогічні права у конкурентів і погодження розташування та оформлення приміщень. Це і є всі перемикачі форми — рівно чотири, у порядку самої статті.

Стаття 1117: сторонами можуть бути фізична та юридична особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності. Приватна особа без реєстрації стороною такого договору бути не може, і тому форма питає ЄДРПОУ або РНОКПП, а не паспорт.

Якщо строк не вказати, договір діє безстроково, і кожна сторона може від нього відмовитися, попередивши другу не менш як за шість місяців (стаття 1126 частина 1). Шість, а не один — це довше, ніж у більшості договорів, і це варто знати до підпису.

Ні. Вимогу реєстрації виключили зі статті 1118 ще у 2015 році, а Господарський кодекс, який теж її містив, втратив чинність у 2025-му. Достатньо письмової форми — але без неї договір нікчемний.

Ні, умова про ціну товару користувача нікчемна за статтею 1122 частиною 2. Рекомендована ціна без обов'язку — інша річ, але це вже не умова договору.

Стаття 1122 частина 3 робить таку умову нікчемною. А от закріпити територію за користувачем і самому туди не заходити — можна, це частина 1, і для цього є перемикач «Ексклюзив території».

Ні. Стаття 1117 вимагає, щоб обидві сторони були суб'єктами підприємницької діяльності. ФОП підходить, приватна особа — ні.

Це текст, складений із ваших відповідей за чинною редакцією кодексу. Банківські реквізити, порядок звітності, стандарти мережі й додатки ви додаєте самі.