З чого складається акт приймання-передачі
Шість обовʼязкових реквізитів
Акт приймання-передачі — це первинний документ, а вимоги до нього встановлює стаття 9 частина 2 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV. Під готовим актом їх видно списком, кожен так, як його сформульовано в законі.
Ваші поля дають дату, назву підприємства, що передає, і що саме та скільки передано, з одиницею виміру. Решту дає сам акт: його назву в заголовку та місця для посад, прізвищ і підписів на папері.
Хто передає і хто приймає
Закон називає обовʼязковим реквізитом назву підприємства, від імені якого складено документ, — це сторона, що передає. Другу сторону стаття 9 окремо не називає, але акт приймання-передачі з однією стороною не фіксує передачі взагалі, тому поле обовʼязкове й тут.
Підстава
Підстава — це договір, замовлення чи рішення, на виконання якого майно переходить з рук у руки. Закон її не вимагає, а сторінка вимагає: майно, що змінило власника без жодної названої причини, — це саме те, навколо чого потім виникає спір.
Стан на момент передачі
Стан — це чотири варіанти на вибір, а не вільний текст. Причина проста: стан майна є фактичним твердженням, під яким хтось поставить підпис, і сторінка не має права формулювати його за вас гарнішими словами. Деталі — подряпина, некомплект, серійний номер — пишіть у полі найменування, і вони потраплять в акт рівно так, як ви їх ввели.
Кількість і вартість
Загальну вартість сторінка рахує сама: кількість помножена на вартість однієї одиниці. Обидва числа — ваші власні, жодного опублікованого показника в цій арифметиці немає.
Чому в акті немає рядка про ПДВ
Чи є сторона платником ПДВ і за якою ставкою — це факт про неї, а не про майно, і форма про нього не питає. Надрукований напис «без ПДВ» був би твердженням про ваш податковий статус. Потрібен ПДВ за договором – допишіть цей рядок у редакторі.
Чого генератор не робить
Він не стверджує, що право власності перейшло: це визначає ваш договір. Він не перевіряє повноважень того, хто підписує, не рахує податків і не підписує документ. Підписи обох сторін ставите ви, на папері чи електронно.
Часті питання про акт приймання-передачі
Чи обовʼязкова форма акта?
Ні. Типової форми акта приймання-передачі для більшості операцій немає — обовʼязкові саме реквізити зі статті 9 частини 2 Закону № 996-XIV, а не бланк.
Чи переходить право власності за цим актом?
Сам по собі акт фіксує факт передачі. Момент переходу права власності визначає договір між сторонами, і сторінка про нього нічого не знає й нічого не друкує.
Чи можна скласти акт в електронній формі?
Так. Та сама частина статті 9 допускає і паперовий, і електронний документ.
Чому сторінка вимагає заповнити всі поля?
Бо кожне з них закриває реквізит або другу сторону передачі. Порожнє поле – це пропущений реквізит, а неповний акт первинним документом не буде, тож такого тексту сторінка не складає.
Чи можна передати кілька позицій одним актом?
Одним найменуванням — так, у полі є місце на 600 символів. Кількох рядків з різними цінами тут немає: у розрахунку одна позиція.
Чи можна написати стан своїми словами?
У полі стану — ні, там чотири варіанти. Своїми словами — у найменуванні майна, і цей текст сторінка друкує без змін.
Акт приймання-передачі — як його скласти
Акт приймання-передачі фіксує, що майно перейшло з рук у руки: що саме, скільки, в якому стані й на підставі чого. Бухгалтерія приймає його як первинний документ, тож у ньому мають бути шість реквізитів статті 9 Закону № 996-XIV.
Як користуватися
Впишіть обидві сторони, номер і дату акта, підставу, найменування майна, обсяг, одиницю виміру, стан і вартість однієї одиниці. Текст акта складеться під формою, звідти його переносять у документ, друкують і підписують.
Нижче стоїть перелік шести реквізитів з позначкою, чим закрито кожен. Порожній бланк такої перевірки не дає: тут до підпису видно, що нічого не випало.