Генератор IBAN

Номер рахунку за стандартом IBAN в Україні має фіксовану довжину — 29 символів, і кожен із них має своє місце. Символи 1‒2 — це код країни, завжди UA. Символи 3‒4 — контрольний розряд. Символи 5‒10 — єдиний ідентифікатор Національного банку, скорочено код ID НБУ. Символи 11‒29 — номер рахунку аналітичного обліку, той, який вам відкрив банк.

Цю схему Національний банк публікує у своїх роз'ясненнях про номер рахунку за стандартом IBAN. Сам стандарт — ДСТУ-Н 7167:2010, на який посилається постанова Правління НБУ № 162 — платний, і сторінка його не цитує.

Положення про систему єдиної ідентифікації учасників фінансового ринку (постанова № 92) визначає код ID НБУ як унікальний код із шести знаків, а чинні коди банків (МФО) від дня набрання ним чинності вважаються кодами ID НБУ. Тобто це ті самі шість цифр під новою назвою. За ними з IBAN видно, у якому банку відкрито рахунок.

У номері є дві різні перевірні цифри, і їх легко переплутати.

Контрольний розряд — це символи 3‒4 самого IBAN, він рахується за міжнародним стандартом і перевіряє весь номер разом із кодом банку.

Ключовий розряд — це пʼятий символ номера рахунку аналітичного обліку, і рахує його зовсім інший алгоритм: додаток 2 до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (постанова Правління НБУ № 89). Цифри коду банку множаться порозрядно на коефіцієнти «1 3 7», решта цифр рахунку — на «3 7 1», з добутку береться лише розряд одиниць, усе додається, до суми додається кількість символів рахунку, останній розряд множиться на 7 — і останній розряд того, що вийшло, і є ключовим.

Сторінка рахує його за цим алгоритмом, а не за міжнародним. Обидва приклади з самого додатка 2 закріплені тестами.

Довжина 29 символів, межі полів і алгоритм ключового розряду взяті з джерел, які названі внизу картки результату. Два інші правила — доповнення коротшого номера рахунку нулями зліва до 19 символів і стандарт, за яким рахується контрольний розряд IBAN, — стоять у платному ДСТУ, тому сторінка записала їх як загальновідомі, а не процитувала.

Саме тому номер рахунку після доповнення показано окремим рядком. Звірте його з тим, що дав вам банк: якщо там інакше — розбіжність видно одразу, а не всередині готового номера.

Ні. Сторінка складає номер за правилами формування, але не знає, чи існує банк із таким кодом і чи відкрито в ньому такий рахунок. Реквізити для платежу беруться з договору або з виписки банку.

Постанова № 162 прямо забороняє банкам використовувати номер платіжної картки під час формування номера рахунку. Картка й рахунок — це різні номери.

Це позначення з самого додатка 2: у його прикладах номер записаний як 1211к72801123456789, де «к» стоїть на місці ключового розряду. Впишіть так — і сторінка підставить цифру. Латинська k і підкреслення працюють так само.

Бо ключовий розряд, порахований за додатком 2, вийшов інший. Сторінка називає ту цифру, яку дає алгоритм. Такий номер банк не відкриває — або десь помилка в цифрах, або це не номер рахунку аналітичного обліку.

Від 5 до 19: додаток 2 каже, що довжина не фіксована, максимум — 19 символів, мінімум — 5.

Це розбіжність між двома актами, і сторінка її не приховує. Пункт 3 постанови № 162 говорить про довжину номера рахунку аналітичного обліку «не більше 14 символів», а додаток 2 задає схему 4 + 1 + 14, тобто максимум 19. Роз'яснення НБУ відводить під номер рахунку символи 11‒29 — це 19. Сторінка приймає до 19.