Генератор договору купівлі-продажу

Сторінка складає договір за параграфом 1 глави 54 Цивільного кодексу — загальними положеннями про купівлю-продаж. Стаття 655 частина 1 описує його так: продавець передає або зобовʼязується передати майно (товар) у власність покупцеві.

Роздрібна купівля-продаж, поставка, контрактація, енергопостачання та міна мають власні параграфи тієї ж глави, і вони під час дослідження не читалися. Якщо ви продаєте товар споживачеві в магазині або постачаєте партії за графіком, вам потрібен інший договір.

Стаття 638 частина 1: договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а істотними умовами договору є умови про предмет. Для цього виду предмет уточнює стаття 655 частина 1.

Тому поле з описом товару — єдине, яке не можна заповнити абияк. «Обладнання» — це не предмет. «Ноутбук Lenovo ThinkPad T14, серійний номер PF-2X9K» — предмет.

Стаття 669 частина 1 прямо каже: кількість товару, що продається, встановлюється у договорі. Прочитаний параграф на цьому зупиняється — слова «істотна» до кількості він не додає і фрази «інакше договір неукладений» не містить.

Сторінка робить те саме: збирає кількість і друкує її окремим розділом, але не оголошує наслідку, якого в тексті немає. Питання, чи робить непогоджена кількість договір неукладеним, вирішує судова практика, яка тут не досліджувалася.

Це найкорисніше, що можна знати про цей договір. Для звичайного продажу стаття 691 частина 1 каже: якщо ціна не встановлена у договорі, товар продається за ціною, що визначається відповідно до статті 632. Тобто мовчання про ціну має законний механізм.

А ось стаття 695 частина 1 про продаж товару в кредит з розстроченням платежу формулює інакше: істотними умовами такого договору є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Тому, коли ви вмикаєте перемикач «Продаж у кредит з розстроченням», сторінка більше не складе договір без цифр — і це вимога акта, а не суворість форми.

Стаття 657 частина 1: договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню. Та сама частина містить виняток — крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Обидва випадки на формі окремими перемикачами, бо це різні речі. А для рухомого майна нотаріус — ваш власний вибір: тоді вмикається стаття 639 частина 4, і договір є укладеним аж з моменту посвідчення. До візиту до нотаріуса він просто не діє.

Стаття 661 частина 2: правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження є нікчемним. Ідеться про випадок, коли товар витребує у покупця третя особа.

Тому в тексті договору є пункт 4.2, який прямо це фіксує. Не тому, що без нього щось зміниться, а тому, що саме в це місце шаблони зазвичай вставляють протилежну умову — і вона не працює.

Для звичайного продажу — так, відсутність ціни сама собою не робить його неукладеним: діє механізм статті 691 частини 1. Для продажу в кредит з розстроченням — ні, бо там ціна прямо названа істотною умовою. На практиці ціну краще писати завжди.

Ні. Текст ви отримаєте, і він назве вимогу статті 657 частини 1, але посвідчувати договір і перевіряти правовстановлюючі документи буде нотаріус. Земельні, реєстраційні та податкові процедури сторінка не охоплює — вони поза прочитаним параграфом.

Ці статті параграфа 1 під час дослідження прочитані, але в договір не переносилися: сторінка друкує лише те, що складається з ваших відповідей, а не переказ кодексу. Стаття 638 частина 1 лишає ці умови на вашу згоду — допишіть їх, якщо вони для вас важливі.

Ні. Міна — окремий параграф глави 54, який тут не читався.

Це текст, складений із ваших відповідей за редакцією кодексу від 05.08.2026. Реквізити сторін, дату, місце передання товару, банківські рахунки і підписи ви додаєте самі.